ПЕРЕСПІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан і якість за знач. переспі́лий. Невинний Чадак. Чарівний! Ти мило, привітно розпускаєшся заворожливою природою. Вічно цвітеш міжгірним життям, не знаєш переспілості (Ле, Міжгір’я, 1953, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 284.