ПЕРЕСПА́ТИСЯ, сплю́ся, спи́шся; мн. переспля́ться; док., діал.

1. Те саме, що пересипля́ти. — Задушно мені… Ляжте ви на моє місце, а я ляжу на ваше й переспимось (Коб., III, 1956, 539).

2. Виспатися. — Ви тепер дуже ослаблені. Не говоріть. Пробуйте переспатися, може, вам полегшає, то тоді скажете (Фр., IV, 1950, 184).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 283.

Переспатися, сплю́ся, пишся, гл.

1) = Переспати 1. Переспийся зо ўном їдну ніч. Гн. І. 42.

2) Выспаться. Ой ще бурлак не здрімався, вже господарь переспався. Чуб. V. 1014.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 138.