ПЕРЕСО́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до пересоли́ти; // пересо́лено, безос. присудк. сл. — Закохалась наша Варвара Павлівна, знову все пересолено (Собко, Справа.., 1959, 177).

2. у знач. прикм. Занадто насолений; дуже солоний (про страви). Борщ Віталиків зовсім розварився та ще й пересолений (Гончар, Тронка, 1963, 95); — Ану, мерщій бери їж юшку — така ж смачна вдалася юшечка.. і не малосольна, та й не пересолена (Збан., Мор. чайка, 1959, 27).

3. у знач. прикм. Надміру солоний від розчинених у ньому солей (про воду у водоймищах). Лагунні відклади займають значне місце в межах тріасової системи. Виявлені вони в основному осадами солоних і пересолених вод (Курс заг. геол., 1947, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 283.