ПЕРЕ́СМІШКИ, шок, мн. (одн. пере́смішок, шка, ч.), розм. Те саме, що пере́сміхи. Оселилася Катря в селі. Пішов кругом гомін про неї; чутно смішки та пересмішки: корисна в городі з’їжа, он які гладкі відтіля повертаються! (Мирний, IV, 1956, 296).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 282.