ПЕРЕ́СМІХИ, ів, мн. (одн. пере́сміх, у, ч.), розм. Дія за знач. пересміха́тися, пересміхну́тися. Лунали дружні голоси сусідів, Пересміхи, перегуки (Рильський, Поеми, 1957, 290).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 282.