ПЕРЕ́СМУГА, и, ж., рідко. Поперечна смуга. Заходило сонце. Червоними, жовтогарячими, малиновими пересмугами пломенів край обрію (Грим., Незакінч. роман, 1962, 276).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 282.

Пересмуга, ги, ж. Поперечная полоса. Мнж. 188.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 137.