Про УКРЛІТ.ORG

переслухувати

ПЕРЕСЛУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. також без додатка. Вислухувати все або багато чого-небудь. Суддя почав переслухувати Настку. Вона зовсім не знала, з якого "кінця" починати оповідання про своє горе, і говорила без ладу (Мак., Вибр., 1954, 230); Був у нас чоловік Петро і такий веселий та на вигадки здатний, що й краю нема. Як почне вигадувати, то й не переслухаєш (Україна.., І, 1960, 72); Щодня в подвіря наше заліта Упертий дятел. Сяде на колоді — І стук та й стук, що й переслухать годі (Рильський, І, 1960, 251); // Вислухувати всіх або багатьох, одного за одним. Він цілісіньку ніч.. переслухував людей, що мали яку-небудь стичність зо мною (Фр., III, 1950, 233); Пісня розпочиналась сольним вступом. Це завдало Іванові Марковичу немалого клопоту. Він переслухав, мабуть, десятків з два хлопчаків (Збан., Малин. дзвін, 1958, 230).

2. Слухати що-небудь ще раз, повторно. Все, що Яким чув від других, тепер переслухував своїми вухами (Кобр., Вибр., 1954, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 281.

вгору