ПЕРЕСКА́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. переска́кувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 279.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ПЕРЕСКА́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. переска́кувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 279.
переска́кування — у народних піснях — символ подолання труднощів, перешкод, несприятливих обставин: «Тече річка невеличка, схочу — перескочу. Віддай мене, моя мати, за кого я схочу»; «Я узяйче [вузьке] перескочу, широке обійду, не журіться, вороженьки, ще я з того вийду»; перескакування (стрибання) символізує також очищення, наприклад стрибання через купальське вогнище (багаття); див. Купа́йла.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 441.