ПЕРЕСИ́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до переси́діти 5, 6.

2. у знач. прикм. Онімілий від довгого або незручного сидіння в одному положенні. Козак трохи присідав, щоб розім’яти пересиджені ноги (Панч, II, 1956, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 274.