ПЕРЕСА́ДА, и, ж., діал. Перебільшення. Зразу витяг таку силу писаного паперу, що справді без пересади можна б було дві зими тим папером топити всі грубки в квартирі (Коцюб., III, 1956, 168); Іванов заходився реготом, та сміх бринів таки вимушено, а далі виходило й зовсім з пересадою (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 271.