ПЕРЕРІ́ЗУВАТИСЯ, ується і ПЕРЕРІЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕРІ́ЗАТИСЯ, і́жеться, док.

1. Різанням розділятися навпіл, на частини. При поздовжньому розпилюванні колод сучки можуть перерізуватись похило і впоперек своєї поздовжньої осі (Стол.-буд. справа, 1957, 43).

2. тільки недок. Перетинатися, розділятися чим-небудь навпіл, на частини (про поверхню, площину, масив і т. ін.). Моріг зелений перерізується посередині биндочкою — стежкою (Коцюб., І, 1955, 458).

3. тільки док., розм. Зарізати, поранити один одного чим-небудь гострим (про всіх або багатьох). — Пропало!.. Все пропало!.. Вони там геть усі переріжуться!.. (Кол., Терен.., 1959, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 267.