ПЕРЕРІ́З1, а, ч. Кадіб, виготовлений із перетнутої на дві частини бочки. — Там цілі перерізи гороху… (Морд., І, 1958, 144); Воду в перерізи подають ручним насосом (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 94); * У порівн. Тато.. тільки спить, їсть і гуляє. Зате приїде такий грубий, що вчотирьох не обнімете, як переріз (Коцюб., III, 1956, 310).
ПЕРЕРІ́З2, у, ч.
1. Дія за знач. переріза́ти.
2. Місце перетину, розрізу чого-небудь. Орнамент складався з широких, округлих в перерізі валиків (Археол., IX, 1954, 137).
3. Поверхня, площина, по якій що-небудь перетнуте, розрізане. Переріз правильно виготовленого бумеранга нагадує переріз крила літака (Наука.., 4, 1966, 55); Поперечний переріз; // Плоска геометрична фігура, утворена в місці перетину якогось тіла площиною. Перерізом називається фігура, яку дістанемо при пересіченні деталі січною площиною (Слюс. справа, 1957, 81).
∆ Золоти́й перері́з — те саме, що Золоти́й пере́тин (див. пере́тин).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 266.