Про УКРЛІТ.ORG

переривчастий

ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, а, е.

1. Який відбувається, протікає, розвивається із перервами, зупинками через невеликі проміжки часу. Бушувала буря, крізь яку іноді звучала перша мелодія спомину, але вона була сумна і переривчаста і скоро поринула цілком у хвилях гордого розпачу (Л. Укр., III, 1952, 590); Сучасні кінознімальні апарати обладнані стрибковим механізмом, що забезпечує переривчастий рух плівки, необхідний для одержання чіткого зображення на екрані (Наука.., 12, 1965, 56); Переривчастий струм.

2. Який має проміжки, прогалини; не суцільний. Скільки було труднощів, поки Снігур виготував [на токарному верстаті] гриб з круговою насічкою! Скільки експериментів, поки кругову насічку замінили переривчастою! (Автом., Щастя.., 1959, 146); Зеленуваті або блідо-рожеві дрібні квіти зібрані в повислі або вигнуті переривчасті волоті (Лікар. рослини, 1958, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 266.

вгору