ПЕРЕПІКА́ТИСЯ, я́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕПЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся, док.
1. Пектися надто довго; псуватися від тривалого печіння. — Ой серденько! Коли б уже швидше святили млина, бо.. обід перестоїть: курка перепечеться, порося пересмажиться, — бідкалась баба (Н.-Лев., IV, 1956, 98); Марію цікавили часом деталі.., але все се вмить витісняла турбота, що перепікся пиріг (Коцюб., II, 1955, 219).
2. тільки недок. Пас. до перепіка́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 250.