ПЕРЕПРА́ВЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перепра́вити¹. Частину військ.. вже було знято з плацдарму й кинуто кудись під Нікополь на підтримку військам, що вели боротьбу з врангелівськими, переправленими через Дніпро корпусами (Гончар, II, 1959, 374); // перепра́влено, безос. присудк. сл. В одній з атак мене було тяжко поранено і вночі переправлено на лівий берег Волги (Цюпа, Три явори, 1958, 23).

ПЕРЕПРА́ВЛЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перепра́вити². Переправлений ескіз.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 259.