Про УКРЛІТ.ORG

переповитий

ПЕРЕПОВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перепови́ти. * Образно. Коли переповите тросами колоддя заякорило.. об зораний укіс берега.., вона махнула вниз рукою (Ле, Право.., 1957, 297).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 256.

вгору