ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, я, с.

1. розм. Те саме, що перепле́тення 2. Там біля стовбура [клена], всередині, за переплетінням гілок, прикрите густим листям, ховалося, причеплене невідомо ким, маленьке сонце (Коз., Сальвія, 1959, 70); У складній ситуації, переплетінні новаторства і косності, винахідництва і застою думки, сміливості і боягузтва, комуністам цеху доводиться настійно вести свою лінію (Вол., Дні.., 1958, 164); А скільки було написано і не друкувалось [до революції], гинуло, коли не в огні поліцейських каральних заходів, то просто — у вирі часу й складних переплетіннях життя (Ле, В снопі.., 1960, 328).

2. Взаємне розташування ниток у тканинах, трикотажі і т. ін. З метою поліпшення якості виробів.. на комбінаті встановлено 12 котонних машин, на яких виробляються високоякісні жіночі панчохи з капронового шовку, що мають переплетіння, яке не дозволяє ниткам розпускатися (Роб. газ., 24.XI 1964, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 253.