ПЕРЕПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переплести́. Разом із цим ще одне так різко випливало з давнини: нагай на батьківській червоно-жилавій руці — крутий, ушестеро переплетений (Крот., Сини.., 1948, 14); Інтереси народів Радянського Союзу нерозривно переплетені, культурні здобутки одного народу щедро переливаються в скарбницю другого (Рильський, Веч. розмови, 1962, 104); Плетуть казок, а втім — тепер так дійсність переплетена з казкою, так попередила її, що всякого сподіватись можна… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 107); Лаврін перейшов через греблю й насилу продерся через густі верби та лози, переплетені білими крученими паничами та ожиною (Н.-Лев., II, 1956, 312); На столі вже стояв на своїх ногах печений баран з рогами, а роги йому були переплетені зеленими й червоними стрічками (Морд., І, 1958, 165); Є, правда, один [примірник], переплетений з "Перемудрив", що я колись подарував теперішній своїй жінці (Мирний, V, 1955, 379); // перепле́тено, безос. присудк. сл. Зразком п’єси із глибоко розробленим сюжетом Микитенко вважав п’єсу І. Кочерги "Майстри часу", в якій вдало переплетено життєві інтереси персонажів (Мист., 5, 1957, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 252.