ПЕРЕПЛА́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до перепла́кати; // у знач. прикм. * Образно. — Ой не передумаю, сину. Тут моє життя лишилося. — Стискається в болючу грудочку і вона і її переплакане серце (Стельмах, Хліб.., 1959, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 252.