ПЕРЕПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Питати кого-небудь, дізнаватися про щось; розпитувати. Зима, холод, мороз! Оце негарний час! Тільки він почина надходити, мати гірш плаче та усе перепитується: — Як то ми перебудемо? (Вовчок, І, 1955, 289); — Я перепитувавсь через людей — батько та мати вбогі, то й не думають віддавати дочку цієї осени [осені] (Гр., II, 1963, 95).
Пита́тися та перепи́туватися — те саме, що Пита́ти (розпи́тувати і т. ін.) та (і, й) перепи́тувати (див. перепи́тувати). Як дійшли вже вони літ дорослих.., середній брат зробивсь ще цікавіший, — усього питавсь та перепитувавсь (Вовчок, І, 1955, 309).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 250.