ПЕРЕПИ́САНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до переписа́ти. На дворі, зариті в снігу, лежали вже дотепно впаковані, переписані різними руками, листівки з першими повідомленнями Інформбюро (Гончар, IV, 1960, 90); Яка була щаслива Христя, уздрівши після скількох літ безкраї поля, переписані і вподовж, і вшир довгими ланами, невеличкі кучеряві гаї (Мирний, III, 1954, 298).

2. у знач. прикм. Виготовлений переписуванням. Він [альманах] уже з місяць лежить готовий, переписаний і тільки чекає Вашого слова (Коцюб., III, 1956, 222).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 248.