ПЕРЕПИНА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. рідко. Говорячи, зупинятися без потреби. Галушкою вдавивсь (як хто перепнеться в мові) (Номис, 1864, № 12932).

2. тільки недок. Пас. до перепина́ти¹.

ПЕРЕПИНА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Зав’язуватися ще раз, повторно або заново, по-іншому (перев. хусткою). — Варко, чого там огинаєшся! — Та дайте хоч перепнутися (Вас., III, 1960, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 247.

Перепинатися, на́юся, єшся, сов. в. переп’ястися, пнуся, нешся, гл.

1) Быть перегораживаемымъ, перегороженнымъ чѣмъ либо протянутымъ.

2) Опоясываться, опоясаться. Я поясом перепнуся та и нікого не боюся. Грин. III. 654.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 130.