ПЕРЕПЕЛЕНЯ́, я́ти, с. Пташа перепела. — Глянь, дівка майже на відданні, а цілий тобі день грається: то з зайченятами, то куріпчат або перепеленят повну пазуху напелехає (Дн. Чайка, Тв., 1960, 91); Перелякана, мала Полем, навмання, Перепілка повела Перепеленя (Бойко, Про 17 літ, 1958, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 245.