Переп’ятити, п’ячу, тиш, гл. = Переп’ясти. Битий шлях переп’ятити. К. ЦН. 242.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 134.