ПЕРЕНЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Дуже понервувати. Її лихоманило: перенервувала, і з Дінця повівав холодний вітер (Грим., Незакінч. роман, 1962, 263).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 235.