Переміть, мети, ж.

1) = Перемет. 2. Вх. Пч. II. 25.

2) Узелъ. у переміть зв’язати. Завязать узломъ. Шух. І. 137.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 127.