ПЕРЕМІ́РЯТИ див. перемі́рювати.

ПЕРЕМІРЯ́ТИ див. перемі́рювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 227 - 228.

Переміряти, ряю, єш, гл.

1) Перемѣрить. Хто не вірить, той хай собі перемірить. Чуб. І. 274.

2) Перемѣрять наново. Там мої слідки… переміряні будуть, там моє діло перероблене буде. Мил. 146.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 127.