ПЕРЕМІ́ННИЙ, а, е. Такий, що буває не завжди; не весь час однаковий. До вечора точився бій з перемінним успіхом то з одного, то з другого боку (Кочура, Зол. грамота, 1960, 151); Словам, Як людям і книжкам, химерних зазнавати Пригод лучається. У подиві лінгвіст Вивчає долю їх та перемінний зміст (Рильський, Поеми, 1957, 214).

∆ Перемі́нний струм — електричний струм, напрямок і сила якого періодично змінюються. Для створення гігантської електричної сітки важливе значення мають наддальні передачі електроенергії не на перемінному, а на постійному струмі (Наука.., 3, 1956, 7); Перемі́нні зо́рі (зірки́) — зірки, видимий блиск яких зазнає коливань. Одеські астрономи успішно.. вивчають перемінні зірки (Наука.., 5, 1963, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 226.