ПЕРЕМРІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемрі́яти. Я знов несу любов свою квітучу І виллю перемріяні слова (Мал., З книги життя, 1938, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 233.