ПЕРЕМО́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемота́ти. Чемодани — важенні. Жінка ніяково посміхається. — Посуд тут перемотаний… У багаж побоялася… (Мушк., Серце.., 1962, 266); Коли вони з’являються на порозі, Стадницькому хочеться і вилаятись, і розсміятися, до того стало кумедним обличчя Салогана, перемотане хустками до самого носа (Стельмах, І, 1962, 287).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 232.