ПЕРЕМОРДО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до перемордува́ти; // у знач. прикм. Опришки приїхали пізно ввечері, майже ніччю. Перемоклі, перемордовані, а вже злі — так і не доведи боже (Хотк., II, 1966, 225).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 232.