ПЕРЕМОРГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Однокр. до перемо́ргуватися. [Демко:] Це вже углядів [Зінько], що Марина прийшла, то й бича не пошкодував одбити, тільки б ускочити у подвір’я та хоч переморгнутись з нею (Кроп., II, 1958, 192); — Зараз ми тобі щось покажемо, — по-змовницькому переморгнувшись, сказали Ігорю хлопці (Багмут, Щасл. день.., 1951, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 232.