ПЕРЕМО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до перемо́жник. Я згоден на все, я нічого не хочу, Не вимагаю нічого собі, Аби тільки ти, моя земле отча, Була переможницею в боротьбі! (Дор., Тобі, народе.., 1959, 3); [Вернидуб:] Вона в нас, професор, знаменитість, переможниця на спартакіаді. В усіх газетах портрети були (Коч., II, 1956, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 231.