ПЕРЕМИРА́ТИ, а́ємо, а́єте, недок., ПЕРЕМЕ́РТИ, мремо́, мрете́, док., розм. Умирати (про всіх або багатьох). Пошесть на людей почала стихати — чи то холод її задавив, чи всі ті, кому суджено було вмерти, перемерли (Мирний, IV, 1955, 255); Та й надокучили ж їй тії діти: було їх аж десятеро! Всі перемерли, окрім цих двох (Григ., Вибр., 1959, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 226.