ПЕРЕМИНА́ТИСЯ1, а́ється, недок., ПЕРЕМ’Я́ТИСЯ, мне́ться і розм. ПЕРЕМНЯ́ТИСЯ, не́ться, док.
1. Ставати м’яким від здавлювання, перетирання і т. ін. * Образно. Тим часом ми втечемо на сахарні, перебудемо цей важкий час та й знов повертаємось. Може, воно якось перетреться, перемнеться та й так минеться (Н.-Лев., II, 1956, 193).
2. тільки недок. Пас. до перемина́ти.
ПЕРЕМИНА́ТИСЯ2, а́юся, а́єшся, недок. Робити певні рухи ногами (звичайно внаслідок нерішучості, ніяковості і т. ін.). Та вже він удруге спитав, а вона, стоячи перед ним, переминається та червоніє, як є калина (Кв.-Осн., II, 1956, 323); Пасажири, які почали спотикатися на його речі, голосно виявляли своє невдоволення, але юнак продовжував переминатися біля дівчини (Панч, В дорозі, 1959, 177).
Перемина́тися з ноги́ на но́гу — переступати з однієї ноги на другу, тупцюючи на одному місці (звичайно внаслідок нерішучості, ніяковості і т. ін.). Вона була.. без панчіх, що їх, поспішаючи,забула взяти і тепер каялась: уже кілька разів вона порізала осокою собі коліна і литки, і ті порізи щеміли так, ніби туди насипали солі. Вона весь час слинила порізи і переминалася з ноги на ногу (Тют., Вир, 1964, 231); Юннати розгублено переминалися з ноги на ногу, не знаючи, що й казати (Мокр., Острів.., 1961, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 225.