ПЕРЕМИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. перемива́ти і перемива́тися. Здається мені, користі мало з такого перевертання і перемивання кісточок (Л. Укр., V, 1956, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 225.

Перемивання, ня, с. Перемываніе. Води гарячої треба на перемивання — ложки та миски мити. Волч. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 126.