ПЕРЕЛІ́ТУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Прожити літо. Перелітував [Дрімайло] з торбою під монастирями і напросив-таки чимало грошей (Н.-Лев., IV, 1956, 319); Деякі аули.. звертали до її [Сир-Дар’ї] берегів, щоб перелітувати на буйних заплавних луках (Тулуб, В степу.., 1964, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 217.

I. Перелітувати, тую, єш, гл. = Перелітати.

II. Перелітувати, тую, єш, гл. Провести лѣто. Як мені Господь с’єтий допоміг зиму перезимувати, так мені, Господа с’єтий, допоможи літо перелітувати. Шух. I. 190.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 124.