ПЕРЕЛУ́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. перелу́щувати. * Образно. Се ж неминуче: треба ж мати кумонькам теми задля розмов, треба ж догоджувати.. незвичайній охоті до перелущування кісточок своїм знайомим (Хотк., І, 1966, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 220.