ПЕРЕЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. перело́влять; док., перех.

1. Затримувати, ловити всіх або багатьох (про людей, що ховаються, переховуються). — Гайдамаки пішли від нас на третій день.. Скоро їх усіх переловили (Мирний, І, 1954, 191); За даними розвідки, в Хоцьках перебувають непевні особи, яких треба негайно переловити (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 59); // Захоплювати як здобич всіх або багатьох (про птахів, рибу, звірів і т. ін.). Вася переловив їх [крабів] не одну сотню і добре знав, як з ними треба поводитися (Собко, Скеля.., 1961, 118).

2. Хапати всіх або багатьох, що біжать, втікають. — Знаєте, мамо,.. я всіх гусей переловив, коли в гусей грали (Григ., Вибр., 1959, 125); // Ловити на льоту все або багато чого-небудь. Переловити всі м’ячі.

3. рідко. Те саме, що перехо́плювати. Ганині родичі заказали йому бувати в їх домі,.. переписуватися з нею, переловлювали листи, котрі він крадькома слав до неї (Фр., І, 1955, 294); Переловлювали молодці [опришки] кого попало по дорозі.., розпитуючися.. про ту гармату, що то казав Юрчик… (Хотк., II, 1966, 237).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 218.