ПЕРЕЛИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до перели́в 2, 3; з переливами. Скільки раз я бачу, як зоря цвіте, як на небі грають фарби переливні (Сос., II, 1958, 56); Ой колись у дні щасливі лилась пісня з серця дна, як той щебет соловія — переливна та бурна (У. Кравч., Вибр., 1958, 192); Заблудились в степу… а гроза — Переливний громів передзвон (Фомін, Вибр., 1958, 21).

ПЕРЕЛИВНИ́Й, а́, е́. Пов’язаний з переливанням рідини. Котловинні джерела, або переливні. Утворюються в умовах, коли водотривкий шар залягає у вигляді улоговини із угнутою серединою. Вода.. заповнює водовмісну верству до рівня країв улоговини і переливається через її краї (Курс заг. геол., 1947, 127); Переливна станція.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 214.