ПЕРЕЛИ́В, у, ч.

1. Дія за знач. перелива́ти, перели́ти і перелива́тися, перели́тися. Потім, рівність прибутку в усіх галузях промисловості і народного господарства взагалі передбачає повну свободу конкуренції, свободу переливу капіталу з однієї галузі в іншу (Ленін, 26, 1972, 61); Гірського вітру перелив ромашку нижче нахилив (Швець, Кроки.., 1962, 14); З південних країв прилетять солов’ї, і в їхніх пісень переливі нам юність обійми простягне свої… (Сос., Так ніхто.., 1960, 71); Він устав на горах перед нами, Наш Київ, — переливами садів, Гарячими верхів’ями дзвіниць (Рильський, II, 1960, 199).

2. Перехід одного кольору, відтінку в інший. В саду росли чарівні квіти, і хлопчик бачив найтонші переливи на їхніх пелюстках (Ів., Вел. очі, 1956, 36); Навколо, до самого неба, коливався, мінився срібнозернистий.. перелив улежаних снігів (Стельмах, І, 1962, 150); * Образно. І вбитий в кручі глинястої схил Високий дрогочинський частокіл. За ним ховалось сонце. Тріпотів Над містом смуг злотистих перелив (Бажан, І, 1946, 304); * У порівн. Широко, бентежно відкриті очі горіли йому райдужним переливом далекого неба (Гончар, III, 1959, 306).

Гра́ти (виграва́ти, горі́ти, ся́яти і т. ін.) [з] перели́вами — відсвічувати різними кольорами, відтінками. — Новенький… Чи бач, як виграє переливами. Мені б такий червінчик (Шиян, Гроза.., 1956, 166).

3. Чергування неоднакових звуків. Широкими смугами лилося світло з вікон Д-ської резиденції, мелодійними переливами роздавалися зсередини звуки фортеп’яна (Фр., І, 1955, 184); Се вони [жайворонки], невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, так що вухо ловить і не може зловити її переливів (Коцюб., II, 1955, 231); Його душа сповнювалася то журливим переливом стародавніх струн, то відгомоном громовиці великої народної боротьби (Речм., Весн. грози, 1961, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 213.