ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док.

1. Скручуватися занадто, в багатьох місцях, псуючись або деформуючись. А раптом перекрутиться повітряний шланг, їх [водолазів] не встигнуть витягнути? (Ю. Янов., II, 1954, 94); // перен. Змінюватися, ставати іншим. — І дивно, як то все зразу перекрутиться, іншим стає (Мирний, III, 1954, 243).

2. Крутитися, обертатися навколо себе або через голову; перевертатися. Хмара батогом торкнувся гілки, і зів’яле листя з тихим шепотом, перекручуючись, поволі посипалось на спини коней, на віз і додолу (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 642); Нема гірше, як іти в новій одежі: там не сядь, там не ляж, там через голову не перекрутися (Стельмах, II, 1962, 129); // Обертатися, перевертатися (про круглі, хиткі або перекидисті предмети). Раптом човник прудко рвонувся вперед, загойдався, перекрутився, і Ярослав відчув, що пливе спиною вперед (Мушк., День.., 1967, 74).

3. тільки недок. Пас. до перекру́чувати. Чайченко мені не раз жалівся, що його вірші зовсім перекручуються. І справді, я бачив їх перекрученими так, що не лишалось ні ритму, ні рими… (Сам., II, 1958, 437).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 208.

Перекручуватися, чуюся, єшся, сов. в. перекрути́тися, чу́ся, тишся, гл.

1) Оборачиваться, обернуться кругомъ; окручиваться, окрутиться. Трісь тебе по пиці, аж голова перекрутиться. Левиц. І. 7. Дівчата то перекручувались, схопившись руками за плечі, то знов брались по-під руки і танцювали кружком. Левиц. І. 15.

2) Перекувыркиваться, перекувыркнуться — отъ удара, напр., а потому переносно: быть убитымъ ударомъ. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідли бичем по морді, так вона на місці і перекрутилась. ХС. VI. 451.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 123.