ПЕРЕКРА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перекра́яти. Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивками (Гончар, III, 1959, 12); В його хворобливій уяві.. вимальовувалися перекраяні карти географічного простору на Сході — Україна, Росія, Кавказ, Іран, Індія… (Чорн., Визвол. земля, 1950, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 205.