ПЕРЕКОРЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., розм. Те саме, що ви́лаяти. Тільки зачепи її, так разом як залящить, затріщить, загомонить, перекоренить і батька, і матір, і увесь рід (Кв.-Осн., II, 1956, 471).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 202.