ПЕРЕКИ́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до переки́снути. Перекисле тісто вилилося з корита (Коб., III, 1956, 505); Силос в артілі заклали без домішок січки, тому вийшов надто перекислим (Рад. Укр., І.ІV 1962, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 196.