Про УКРЛІТ.ORG

перекидатися

ПЕРЕКИДА́ТИСЯ1, а́ється, недок. Пас. до перекида́ти1.

ПЕРЕКИДА́ТИСЯ2, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. через що і без додатка. Різким рухом усього тіла, кидком переміщатися з одного місця на інше, через що-небудь. Поки там один скочив, перекинувся, мов собака, через паркан і побіг шукати Нути, я напомацки поліз до ями (Фр., IV, 1950, 18); Взявся [Терешко] за паколи високого тину. Спробував ще раз зідратися, але не зумів, кинувся вдруге — теж посковзнувся. Тоді він хутко скинув кожуха, перекинув його в загороду і, плюнувши в долоні, враз перекинувся й важко гупнув на мерзлі кізяки (Епік, Тв., 1958, 403); // з чого на що, на чому і без додатка. Різким рухом міняти положення свого тіла, повертатися з боку на бік. Леонід Семенович ліг в постіль і довго не міг заснути. Він довго перекидався з одного боку на другий і все думав про Ватю (Н.-Лев., IV, 1956, 173); В безсонні в темряві перекидаються [вітробалчани] на постелі, схвильовані курять мовчки, зітхають і прислухаються до шуму поводі (Головко, II, 1957, 395); Як плітка, він перекинувся лицем угору. Вода його піддержувала (Мирний, І, 1954, 248); Лежати б отак, як у дитинстві, і дивитися в небо, доки в очах не затуманиться. А потім перекинутись ниць до землі, щокою до трави (Вільде, Сестри.., 1958, 524); // Швидко перевертаючись через голову або через бік, займати попереднє положення. Сердешний звір перекидався, Плигав, вертівся і качався (Котл., І, 1952,101); В кутку біля лазні — трапеції, турніки, бруси та інше гімнастичне причандалля. Там стрибають, плигають, перекидаються і стають дибки (Смолич, II, 1958, 46); Ой же й турмани є в отця Сидора! Як вони перекидаються в повітрі — і через голову, і через хвіст! (Донч., III, 1956, 102); // Рухаючись, перекочуватися, перевалюватися через що-небудь. Перехопившись через гору, здалека побачили ми Ненаситець. Через гребінь скель, неначе біла грива, перекидалась хвиля і котилась з гори по каменюках (Стор., І, 1957, 240).

2. Переміщатися в інше місце перебування, проживання і т. ін. Чотири роки по степах по тих ви́ганяв [дід Матвій]… А потім на Чорномор’я перекинувся… До козаків… (Вишня, І, 1956, 33); — Може, на інші краї перекинулась [Ганна], а може, й зовсім де-небудь баламутну свою голову загубила… (Гончар, II, 1959, 139); // Переноситися в уяві в інший час, інше оточення. — Перекиньтесь в період п’ятнадцять років тому, — почав я вигадувати, — і уявіть собі юнака, що прагне визволення свого краю від царського гніту (Досв., Вибр., 1959, 119); // Змінювати рід занять, інтереси, об’єкт зацікавлення і т. ін. Як Андрій бувало оступиться за жінку й скаже: — Та годі, мамо, чого ви вже її так їсте? — То вона зараз на нього перекинеться: — А ти такий, сякий сину, ти проти матері йдеш? (Григ., Вибр., 1959, 244); Ледве не постраждав [Шютце] на передовій за необережне слово про жахи кровопролиття, насилу викрутився і перекинувся з знаннями російської мови на перекладацьку службу (Ле, Клен. лист, 1960, 241); // у що, на що, до кого — чого. Переходити на бік противника або змінювати свої погляди, переконання на протилежні. На американські долари і зброю Петлюрі далі вже не доводилось розраховувати, й він з надзвичайною спритністю перекидається в інший бік — укладає договір з польською шляхтою (Скл., Легенд. начдив, 1957, 65); Коли Семен обложив палац, усе військо перекинулося на його сторону (Укр.. казки, легенди.., 1957, 246); Я вже не сусід, не кум, одно слово: я перекинувся в інакшу віру (Март., Тв., 1954, 210); — Я думаю так, що з половцями нам сваритися нічого. Невже ви хочете, щоб вони до татар перекинулися? (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 374).

Перекида́тися (переки́нутися) ду́мкою (думка́ми, уя́вою і т. ін.) до кого-чого, на кого — що, у що — починати думати про кого-небудь іншого, що-небудь інше, уявляти когось, щось інакше. Мені дуже кортіло, щоб Микита Петрович іще сказав що-небудь про мене, але він вже на інше перекинувся думкою (Мур., Бук. повість, 1959, 202); В одну мить перекинувся [Кузьмін] уявою до минулих днів, повернувся до тих часів, коли він, напівголодний семінарист Тетюшівської учительської семінарії, довідався про Жовтневу революцію (Збан., Сеспель, 1961, 61); Розмо́ва (розмо́ви, ду́мка, думки́) перекида́ється (перекида́ються, переки́нулася, переки́нулися) на кого — що — хто-небудь починає розмовляти, думати про когось іншого, щось інше. Розмови поміж "стариками" перекидалися неодмінно на політичні питання, виливались у нескінченні дебати і значно затягувалися надовго, допізна (Смолич, Мир.., 1958, 45); Думки Крутоярові перекинулись на цех, на роботу, на Бориса, на Зою (Собко, Біле полум’я, 1952, 210).

3. Переміщаючись, охоплювати кого-, що-небудь по черзі, одне за одним, дедалі більше. Досягнувши верховіття, вогонь перекидається на хату, солом’яна стріха займається, пожежа швидко поймає хату (Л. Укр., III, 1952, 264); Біля Наумишиної хати — содом. Вогонь обхопив стодолу, стіжки, перекинувся на хату (Коцюб., І, 1955, 121); Тієї ночі, коли по великих бомбосховищах і школах спалахнули новорічні ялинки, бої на Керченському півострові вже перекинулися в район містечка Старий Крим (Кучер, Голод, 1961, 141); // Поширюватися, переходити, переноситися від кого-, чого-небудь на інших, на інше, все далі. — Ти ж, Левку, не збрешеш, — посміхається Христина, і усмішка з її рухливих ямок, надбрів’я поволі перекидається на вперте обличчя хлопця (Стельмах, І, 1962, 54); Гуркіт помітно вщух. Він перекинувся за Дніпро і вже десь обзивався глухими розкотами, як далека гроза (Баш, На.. дорозі, 1967, 250); Вухо йому не так швидко загоїлось, як сподівався. Більше того, запалення перекинулося і в праве (Грим., Незакінч. роман, 1962, 177).

4. Кидати що-небудь один одному, один в одного, з руки в руку. На призьбі сестра Явдошка у материному кожушку креймашками перекидається (Морд., І, 1958, 41); Ось вони стали одна проти одної на стадіоні і легко, ніби бавлячись, перекидаються диском (Собко, Стадіон, 1954, 320); * Образно. Я на тайнах неба знаюсь, в філософії кохаюсь, цифрами перекидаюсь (Тич., І, 1946, 115); // перен. Обмінюватися з ким-небудь (між собою) словами, думками і т. ін. Вона приходила майже що другий день.. Перекидалися з Владком кількома словами, поглядами (Фр., VI, 1951, 271); Насувалася сварка.,.. обоє перекидалися образливими фразами, дошкульними дотепами (Коцюба, Нові береги, 1959, 340); Не вспіли перекинутись словом-другим, як у хату суне Настя з сином Грицьком (Мирний, IV, 1955, 47); Скільки жінок завидують на її достатки, а завидувати нема чого, бо нема з ким по-людськи словом перекинутись, нема з ким ні повеселитись, ні посумувати (Стельмах, І, 1962, 321); // розм. Грати в ігри (перев. у карти). Що любить Смик? .. Перехиляє чарку чи ні? Перекидається картою чи забавляється тільки шахами? (Рудь, Гомін.., 1959, 40); Увечері зібралося у Енгельгардта кілька друзів — за чаркою доброго вина в карти перекинутися (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 50).

5. З’єднувати береги чого-небудь; простягатися, нависати над чим-небудь. Рівнобіжно з потоком тягнулася вузька сільська дорога, перекидалась через нього невеличким мостом і пнулась далеко вгору (Кобр., Вибр., 1954, 84); [Неріса:] Покривала, прозорі та барвисті, легким луком перекидалися понад хмаринки злотистих курев запашних (Л. Укр., III, 1952, 430); Попід лісом млин подався у ставочок; Через воду перекинувся місточок (Щог., Поезії, 1958, 81); Через Дніпро тут перекинулась казкова гребля Дніпробуду, а на величезній території розляглася "Запоріжсталь" (Вишня, І, 1956, 327); // Перетинати якийсь простір, якусь площину. Через Прут перекинувся срібний, як місяць, шлях у таємничі плавні, завиті сріблястим серпанком імли (Коцюб., І, 1955, 213).

6. Падати, перевертаючись набік або внутрішнім, нижнім боком догори. Один човен на бистрих хвилях перекидається, і для того зв’язують докупи два або три човни (Н.-Лев., II, 1956, 416); ІІлатон піднімає рогачами банячка, але він, зачепившись за горщика, перекидається (Зар., На.. світі, 1967, 114); На крутому повороті гарба перекинулась, і Юхим вилетів на тверду дорогу, боляче вдарившись головою… (Цюпа, Назустріч.., 1958, 185); // Падати, валитися на сипну. Вона голосно сміялася, коли яке-небудь пузанча вутятко перекидалося на спинку й швидко-швидко перебирало лапками, не можучи перевернутися назад (Хотк., І, 1966, 103); Вони зчепилися, як звірі.. Перекидалися, гризлися зубами, схоплювалися, люто лаялися (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 74); — Геть, сатано! бо як дам, то й перекинешся! — скрикнула Настя (Коцюб., І, 1955, 72); Всю свою силу, весь гнів, усе, що тільки накипіло в Миколи на серці, вклав він у той єдиний удар. Фред перекинувся на спину, заскиглив (Збан., Курил. о-ви, 1963, 92); // Випадати з чого-небудь перевернутого. Поїхали вже по стовбовому шляху рівчаками пообкопуваному, бо часом, як звернуть коні з дороги, не казна-де перекидатися та шукать того шляху (Стор., І, 1957, 108); [Зіля:] І до Марії Григорівни заїздив, і перекинувся під Мартиновкою, і вухо приморозив (Вас., III, 1960, 123); Лише краєчком черкнула Зінька Єгорові санчата, і він перекинувся в сніг (Шиян, Баланда, 1957, 10).

Світ перекида́ється (переки́нувся) [догори́ нога́ми] — усе змінюється. — Кар-ра божа! — хрестяться тепер побожні люди. Світ перекидається догори ногами (Козл., Щури.., 1956, 79); — Чого біжиш, мов запалений? Там світ перекинувся, чи Стрий догори потік? — стримувала його жінка (Чорн., Визволення, 1949, 137).

7. у кого — що, на кого — що, ким, чим, розм., міф. Обертатися в кого-небудь іншого, щось інше; набирати іншого вигляду. Хоть в віщо хоч перекидайся, Хоть зайчиком, хоть вовком стань, Хоть в небо лізь, ниряй хоть в воду, Я витягну тебе спідсподу (Котл., І, 1952, 293); Махнула [царівна] рученьками, перекинулась зозулею; вікно було відчинене — полинула… (Укр.. казки, 1951, 176); Як побачив же він мене, та як заскиглить, так в сатану й перекинувся (Баш, На землі.., 1957, 76).

8. заст. Змінювати, замінювати один одного. — Великий пак страх! Не бачила зроду женихів. Ой, уже ж їх перекинулась ціла низка! Іди та кажи їм, що хоч (Н.-Лев., III, 1956, 35).

9. тільки недок. Пас. до перекида́ти2. Так купки й тримаються [дівки], неначе цвітник розцвів і перекидається отим невидимим вітром по царині з одного її краю до другого (Хотк., II, 1966, 340); Вся станція була забита ешелонами Уральсько-Сибірської дивізії, що після розгрому Колчака перекидалась на захід, на польський фронт (Гончар, II, 1959, 303); 3 північних рік на південь щороку буде перекидатись близько 40 мільярдів кубічних метрів води (Веч. Київ, 17.III 1961, 1)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 193.

Перекидатися, даюся, єшся, сов. в. переки́нутися, нуся, нешся, гл.

1) Перебрасываться, переброситься, перекидываться, перекинуться. Кину через тин камінь, а він і не перекинувся, по сей бік упав.

2) Опрокидываться, опрокинуться. Човен перекинувся.

3) Перекидываться, перекинуться, кувыркаться, перекувыркнуться. Дівча гуляє на приспі і Рябко перекидається перед ним. Г. Барв. 214.

4) Переходить, перейти (на чью сторону). Од своїх одкинувся, до чужих перекинувся. Перекинулись до поляків такі українські велетні, як Жовковські, Ходкевичі. Морд. II. 7.

5) Переправляться, переправиться, переѣхать. Дайте нам човна, ми тільки перекинемось на той бік. Не забаришся через жита перекинуться.

6) Смѣняться, смѣниться, перебывать. По Хмельницькому уже три гетьмани перекинулось.

7) Превращаться, превратиться во что, оборотиться. Ото змій перекинувся голкою. Рудч. Ск. І. 122. Чорт перекинувсь чоловіком. Мнж. 128. Багатирь… перекинувсь мухою. Рудк. Ск. II. 93.

8) Перемѣнять, перемѣнить (одежду). Спідничина та одним одна і в свято нічим перекинутись. Черниг. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 120.

вгору