ПЕРЕКАНТО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕКАНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. перен., розм. Переміщатися з місця на місце. [Ватутін:] Я даю наказ військам перекантуватися з Букрина на Вишгород (Дмит., Драм. тв., 1958, 113).

2. тільки недок. Пас. до переканто́вувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 190.