ПЕРЕКАЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКАЛІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Калічити всіх або багатьох. В декількох змаганнях берлінці перекалічили чимало гравців, і їхньою грою перестали цікавитись (Ю. Янов., II, 1954, 24); // безос. Могло бути, що діти надибали десь старий снаряд, який не розірвався, стукнули, мабуть, по ньому, і він тепер вибухнув. Коли це так, то, мабуть, половину дітей перекалічило (Панч, II, 1956, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 190.