ПЕРЕ́ЙДЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до перейти́. Перейшовши Дністер, ставши ногою на другий берег, Тютюнник сказав: — Жеребок кинутий, Рубікон перейдений! (Вишня, І, 1956, 272); Лягли удаль широким світом Не раз перейдені мости (Мал., Серце.., 1959, 47); Іван Іванович підсвідомо, до краю загостреним чуттям, зрозумів, що та межа, до якої з неухильною поступовістю йшли події, буде перейдена зараз (Багмут, Опов., 1959, 60); // пере́йдено, безос. присудк. сл. Дніпро перейдено і в Кременчуці, і вище Києва (Тич., II, 1957, 182); Росте [сосна] вглиб і вглиб.. Ось уже перейдено пісок і глину,.. і корінь занурюється, як жадібний хробак, у жовту землю (Ю. Янов., II, 1958, 126).

2. у знач. прикм. Пройдений ким-небудь із кінця в кінець. Загонові вийти треба на берег і оглянутись назад на перейдене море (Ю. Янов., І, 1954, 285); Молодий солдат оглянувся на груддя тліючих руїн і, ніби вражений раптом величезністю перейденого шляху, застиг, як пам’ятник (Довж., І, 1958, 279); // Який пройшов, минув; минулий. — Невже те, що вважалося забутим, перейденим, ..минулим, знову виринало на хвилі життя? (Рибак, Час.., 1960, 712); Пригадую я той перейдений час, комсомольську роботу в окрузі, мою першу любов… (Гонч., Вибр., 1959, 74); // у знач. ім. пере́йдене, ного, с. Те, що пройшло, минуло; минуле. Без щоденної пильної оглядки на перейдене хіба можна зазирнути в прийдешнє? (Шовк., Людина.., 1962, 295).

◊ Пере́йдений ета́п див. ета́п.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 186.