ПЕРЕЖЕНИ́ТИ, женю́, же́ниш, док., перех. Поженити всіх або багатьох. Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хіба ж ми мало переженили всякого народу? (Сл. Гр.); Лишилося: усіх акторів З артистками переженить (Еллан, І, 1958, 288).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 180.

Переженити, ню, ниш, гл. Переженить. Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хиба ж ми мало переженили всякого народу? О. 1861. XI. Кух. 33.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 118.